11. Кожен малюнок розповідає історію

Цю діяльність можна проводити в школі, у класі або в музеї.

Цільова група: учні старших класів

Час, необхідний для проведення: 40 хвилин

Кількість учасників: Будь-яка

Двоє учасників розглядають фотографію, на якій зображені наслідки вуличних боїв, що відбулися на Майдані Незалежності під час Революції гідності. ФОТО: Музей Майдану

Мета (завдання) вправ

Продемонструвати, як наші уявлення та схильність заповнювати прогалини в знаннях впливають на інтерпретацію поведінки людей, і показати роль додаткового історичного контексту та деталей зображення у коригуванні поверхових візуальних вражень.

Очікувані результати навчання

Після проведення вправи учасники:

  • усвідомлюють, як особисті уявлення про інших людей змушують нас домислювати інформацію та суб’єктивно трактувати їхні вчинки; 
  • вміють коригувати свої первинні, суто візуальні враження про подію під впливом додаткових історичних фактів та контексту; 
  • вчаться аналізувати окремі деталі зображення як «свідків епохи», помічаючи в них важливі підказки про життя людей та історичні процеси.

Опис вправи / Хід вправи

Підготовка:

• Оберіть зображення, що стосується тематики, з якою працює НІМЗ “Биківнянські могили”. У цьому конкретному випадку групі пропонується дві фотографії репресованого Кіндрата Сидорука (див. додаток). Одна демонструє його життя до арешту, інша – зроблена у в’язниці НКВД.

• Наклейте ці дві фотографії на окремі аркуші паперу.

• Зробіть достатню кількість копій для усіх учасниць/учасників. Якщо  група ділитиметься на 2 команди, то достатньо 2 примірників.

• Підготуйте папір та ручки для усіх.

Хід вправи:

1. Скажіть групі, що ви роздасте усім фотографії, і вони самостійно повинні записати історію про зображених людину/людей. Для цього запропонуйте їм такий план (за потреби, змінюйте його відповідно до можливостей цільової групи, з якою працюєте):

• Ким були людина (люди) на зображенні?

• Де вони сфотографовані? 

• Чи вони міські жителі чи селяни?

• Що вони робили? Яка їхня професія?

• Що свідчить інтер’єр, одяг про їхній статус? Який він? Який їхній економічний стан?

• Який їхній психологічний стан? Які емоції вони переживають?

• Що незвичного ви бачите на фото?

Дайте на виконання цього завдання 5-10 хв.

2. Попросіть групи чи учасниць/учасників зачитати відповіді. Після цього попросіть учасників (групи) поєднати фотографії та зауважте, що на зображеннях одна й та сама людина. Попросіть 5 хвилин поміркувати, що могла статися з чоловіком і чому, та записати свої версії.

3. Тепер попросіть учасниць/учасників поділитися тим, що вони написали. 

4. Розкажіть, що сталося з цією особою (тут конкретно – із репресованим Кіндратом Сидоруком; див. додаток) і попросіть людей висловити гіпотези – чому, як, чи це було типовим, чи можна було цього уникнути.

Рефлексія

  1. Які емоції ви відчуваєте після виконання цієї вправи? Чому? 
  2. На основі чого ви будували свої припущення щодо людей на фото? Які саме деталі (одяг, погляд, оточення) підштовхнули вас до певних висновків щодо їхнього статусу?
  3. Чи були ви готові до того, що людина може так кардинально зміниться? Які емоції ви пережили, усвідомивши, що на обидвох фотографіях – одна людина? 
  4. Як знання реальної долі Кіндрата Сидорука  змінило чи доповнило ваше сприйняття обох світлин?
  5. Наскільки легко ми піддаємося першому враженню і чому нам буває важко його змінити, навіть коли з’являються нові факти?
  6. Чому ці дві фотографії разом можна назвати «свідками епохи» тоталітаризму? Які приховані деталі радянської репресивної системи вони викривають без слів? 
  7. Як особиста історія однієї конкретної людини допомагає зрозуміти масштаб і трагізм таких місць, як НІМЗ “Биківнянські могили”, краще за статистику?  
  8. Як досвід цієї вправи можна застосувати у нашому повсякденному житті, коли ми споживаємо новини, гортаємо соцмережі чи оцінюємо вчинки інших людей?
  9. Що особисто для вас стало головним відкриттям або найважливішим уроком після виконання цієї вправи?

Поради для вчителів / педагогів

Ви можете підбирати фото діячів, які були репресовані чи ув’язнені НКВД / КДБ, і мешкали у вашій місцевості. Важливо, щоб одне фото зображало їх у звичному житті до арешту, а інше – показувало наслідки арешту, репресій та ув’язнень.  

Необхідні матеріали

  • Роздруковані фотографії (кількість копій залежить від кількості осіб у групі, з якою ви працюєете, і від того, чи ви хочете, щоб учасники й учасниці виконували це завдання індивідуально чи у малих групах; якщо ви плануєте виконання завдання у малих групах, радимо робини групи по 3-5 осіб у кожній). 
  • Папір, ручки. 
  • Можна роздрукувати план для розповіді (стільки ж, скільки копій фото) або вивести його на слайд або написати на фліпчарті.

Автори / Авторське право

Тетяна Шептицька, співробітниця Національний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили”, Христина Чушак. 

Вправа створена на основі вправи “Кожен малюнок розповідає історію” з посібника “Всі різні всі рівні”. – Рада Європи, 2016 (покликання: https://www.schools-for-democracy.org/biblioteka/posibnyky-rady-yevropy-z-prav-liudyny-ta-aktyvnoi-uchasti-dlia-molodi/osvitnya-zbirka-usi-rizni-usi-rivni).

APPENDIX