Займи позицію щодо подій Революції Гідності

Мета (завдання) вправ

Продемонструвати, що суперечливі питання не мають однозначних відповідей і можуть сприйматися по-різному. Допомогти учасникам і учасницям усвідомити власну позицію щодо суперечливих питань, пов’язаних з Революцією Гідності, створивши простір для вислуховування різних точок зору та аргументів.

Очікувані результати навчання

Учасники та учасниці:

• розпізнають багатовимірність суперечливих питань та множинність поглядів на історичні події;
• артикулюють власну позицію щодо складних питань і аргументовано обґрунтовують її;
• практикують активне слухання та повагу до відмінних від власної точок зору;
• формують розуміння, що змінювати думку під впливом аргументів – це ознака критичного мислення, а не слабкості;
• усвідомлюють важливість діалогу та різноманіття думок у демократичному суспільстві.

Опис вправи / Хід вправи

Учасникам і учасницям пропонують різні твердження, що стосуються Революції Гідності. Вони мають обміркувати своє ставлення до кожного з них і зайняти відповідне місце в приміщенні. У цій вправі важливі не лише самі твердження, а й те, як учасники та учасниці слухають аргументи, виявляють повагу до думок інших. Тому під час вправи передбачена можливість змінити свою точку зору й перейти на інше місце у приміщенні.

1. Розмістіть у кімнаті написи «повністю погоджуюся», «частково погоджуюся», «частково не погоджуюся», «зовсім не погоджуюся» (у 4х кутках). Поясніть, що зараз учасники й учасниці почують низку тверджень. Вони мають зайняти місце, яке відповідає їхньому ставленню до кожного твердження. Скажи учасницям та учасникам, що у цій вправі нема правильних чи неправильних відповідей.

2. Зачитуйте твердження послідовно, запрошуючи учасників і учасниць зайняти відповідні позиції – перейти до відповідного напису (напр., до «повністю погоджуюся» чи до «зовсім не погоджуюся»). Після того, як усі займуть місця, попросіть їх пояснити свої рішення (наприклад, по 1-2 людині від кожної позиції). Під час пояснень (аргументації) учасники й учасниці можуть змінювати свою позицію. Нагадуйте їм про цю можливість. Можна м’яко запитувати про те, чому (під впливом яких аргументів) вони вирішили змінити позицію.

3. Після того, як усі твердження було обговорено, попросіть усіх сісти в коло для рефлексії над вправою.

Перелік тверджень

1. Революція Гідності відбулася через побиття правоохоронцями людей, які протестували проти відміни європейського вектору розвитку України.
2. Правоохоронці мають право застосовувати силу проти мирних протестувальників за наказом керівництва, адже вони давали присягу.
3. Протестувальники за будь-яких обставин не мають право вдаватися до силових дій (таких як захоплення адміністративних будівель, використання бруківки та «коктейлів Молотова» проти силовиків).
4. Учасники Євромайдану та Революції Гідності висували одні й ті самі вимоги.
5. Молодь була основною рушійною силою протестів листопада 2013 – лютого 2014 року.
6. Революція Гідності засвідчила розкол українського суспільства на прихильників європейського розвитку з одного боку, та тих, хто бачив Україну в єдиному просторі з росією – з іншого. 
7. Революція Гідності позитивно вплинула на українське суспільство і зробила його більш відповідальним. 
8. Революція Гідності завершилася після втечі президента Януковича.
9. Революції Гідності не відбулося би, якби росія не втрутилася у внутрішні справи України.
10.  Росія не розпочала би війну проти України, якби Майдан програв.

Рефлексія

Поради для вчителів / педагогів

Ваша роль – фасилітатор, а не суддя чи експерт. Не нав’язуйте свою точку зору, навіть якщо вона здається вам очевидною. Підтримуйте баланс між всіма позиціями. Процес важливіший за результат – головне не “правильна відповідь”, а навчання діалогу.

Перед початком вправи нагадайте про важливість поваги до різних думок та про те, що в класі/групі має бути безпечно висловлювати будь-яку позицію. Наголосіть, що немає правильних чи неправильних відповідей – є різні погляди, які всі мають право на існування. Встановіть правило: критикуємо ідеї, а не людей.

Під час проведення вправи запрошуйте до висловлення представників різних позицій, але не примушуйте висловлюватися. Якщо хтось домінує в обговоренні, подякуйте за активність і запросіть інших: “Цікаво почути від тих, хто ще не висловлювався”. Стежте за часом – не обговорюйте надто довго одне твердження (до 5 хвилин максимум).

Помічайте і підтримуйте тих, хто змінює позицію – це акт сміливості та критичного мислення. Якщо хтось стоїть сам/одна, подякуйте за сміливість мати власну думку. Не дозволяйте групі тиснути на меншість або на тих, хто не визначився.

Якщо виникає конфлікт, зупиніть вправу, нагадайте про правила. Запропонуйте учасникам та учасницям перефразувати думки без емоційного забарвлення. Підкресліть, що ми можемо не погоджуватися з ідеями, але маємо поважати людей.

Необхідні матеріали

• Кімната чи ін. простір, достатньо великий, щоб учасники й учасниці могли вільно пересуватися;
• аркуші з видрукуваними або чітко написаними фразами «повністю погоджуюся», «частково погоджуюся», «частково не погоджуюся», «зовсім не погоджуюся»;
• підготований перелік тверджень (можна їх перенести на презентацію, щоб учасники та учасниці могли їх прочитати. Важливо, щоб ці твердження з’явилися одне за іншим, а не всі відразу);
• стільці для всіх присутніх, щоб провести рефлексію.

Автори / Авторське право

Леся Онишко, Катерина Романова, Христина Чушак

Ця вправа ґрунтується на вправі “Де ви стоїте” з видання “Компас: Посібник з освіти в галузі прав людини за участю молоді. Оновлене видання”. – Рада Європи, 2020 (покликання: https://www.coe.int/uk/web/compass/where-do-you-stand-)

Пропозиції до розвитку вправи

На ваш розсуд, можна додати ще 5-й напис “не визначився/ не визначилася” і залишити його в центрі приміщення. Тоді можна просити людей, які стали біля цього напису, обрати позицію після того, як вони почують аргументи (пояснення) інших учасників та учасниць, які обрали позицію. Важливо не тиснути на цих людей і залишати можливість залишитися на цьому ж місці. 

У активних й просунутих групах можна в кінці запропонувати самим учасникам та учасницям сформулювати твердження до теми, щодо яких вони хотіли б побачити думку групи.