10. Дві сторони одного цілого

Цю діяльність можна проводити в класі, або в музеї.

Цільова група: Молодь у віці 15-19 років

Час, необхідний для проведення: 45 хв

Кількість учасників: 15-32 особи

Учасник із Норвегії, який бере участь у проекті «Боротьба з антисемітизмом, ксенофобією та расизмом — вже зараз!», обговорює питання мови ненависті з колегами з Польщі. Проект реалізується під керівництвом Європейського центру Вергеланда та Музею історії польських євреїв ПОЛІН.

Мета (завдання) вправ

Мета цієї вправи – продемонструвати, як відсутність контексту та стереотипи впливають на інтерпретацію одних і тих самих подій, а також навчити учнів критично аналізувати першоджерела. У процесі виконання вправи учасники вчаться порівнювати різні точки зору та змінювати свої початкові, суто візуальні враження на основі глибшого розуміння історичних фактів і контексту.

Очікувані результати навчання

Після виконання цієї вправи учні:

  • розвинуть навички критичного аналізу завдяки оцінці різних історичних джерел та порівнюванню суперечливих точок зору з метою виявлення нюансів, прихованих за візуальними доказами;
  • вмітимуть узагальнювати історичні факти та особисті враження для формування виважених аргументів, демонструючи розуміння складності історичних ситуацій, що часто не піддаються спрощеним моральним оцінкам;
  • вмітимуть проявити історичну емпатію, глибоко аналізуючи складнощі вибору, який стояв перед учасниками  збройного та громадянського опору під час Другої світової війни, а також уникатимуть поверхневих суджень для зрозуміння їхньої мотивації;
  • використовуватимуть аргументи, що базуються на фактах, історичному контексті та критичному аналізі першоджерел, для самостійних висновків щодо реалій життя в умовах окупації.

Опис вправи / Хід вправи

Почніть із вступного запитання про те, що учасники пам’ятають, знають або дізналися про повстання у Варшавському гетто. Вислухайте кілька відповідей.

Далі поділіть учасників на групи по 3–6 осіб. В ідеалі кількість груп має бути парною. Роздайте половині груп копії фотографії  (по одній на групу) однієї сторони Пам’ятника героям Варшавського ґетто, а іншій половині груп — копії фотографії (по одній на групу)  іншої сторони того ж пам’ятника, не пояснюючи, що саме зображено на фотографіях (фотографії можна знайти в Додатку).

Попросіть групи описати, що вони бачать на фотографії. Дайте на це завдання 8-10 хвилин.

Якщо вважатимете за потрібне, можна запропонувати учасникам наступну структуру опису:

  • Хто зображений на фотографії?
  • Що ці люди роблять?
  • Де вони перебувають?
  • Чому вони там?
  • Коли відбуваються ці події?
  • У якому психологічному стані перебувають ці люди? Які емоції вони відчувають?
  • Що незвичайного ви бачите на фотографії?
  • Як ви вважаєте, що зображено на фотографії?

Придумайте назву для цієї фотографії.

Попросіть групи обмінятися фотографіями так, щоб усі, хто працював над фотографією № 1, тепер працювали над фотографією № 2, і навпаки (5–8 хв).

Коли групи закінчать роботу, попросіть їх зачитати свої описи обох фотографій. 

Поясніть, що обидві світлини є частинами пам’ятника авторства Натана Рапапорта, який було відкрито в п’яту річницю повстання у Варшавському ґетто – 19 квітня 1948 року.

Перегляньте з учнями два відео, що стосуються повстання: 

Як додаткове завдання, попросіть групи за бажанням доопрацювати свої початкові описи.

Після цього запросіть учасників сісти в коло для підбиття підсумків.

Рефлексія

  1. Що ви відчуваєте після виконання цього завдання? Чи можете пояснити свої емоції?
  2. На чому ґрунтувалися ваші припущення щодо людей на зображеннях? Які конкретні деталі (одяг, погляд, оточення) спонукали вас зробити певні висновки щодо цих людей?
  3. Чи були ви готові до того, що обидва зображення стосуються однієї й тієї самої події? Які емоції ви відчули, коли дізналися, що ви аналізували дві частини одного й того самого пам’ятника? Чому?
  4. Чому, на вашу думку, Натан Рапапорт вирішив зобразити на пам’ятнику як учасників повстання в гетто, так і цивільне населення?
  5. Як відео, які ви переглянули, змінили або доповнили ваше сприйняття обох зображень?
  6. У чому ідея цього пам’ятника? Що він символізує?
  7. Яке головне відкриття або найважливіший урок ви особисто винесли після виконання цього завдання?
  8. Як отриманий під час виконання цього завдання досвід можна використати у повсякденному житті?

Поради для вчителів / педагогів

Педагог, який проводитиме заняття, має знати історію гетто та Варшавського повстання.

Щоб ознайомити учнів з історією Варшавського повстання — першого збройного міського опору проти нацистських окупантів під час Другої світової війни — можна переглянути навчальний фільм «Надії не було» (https://youtu.be/VOpKGTz4GJA?si=rCLwI-u4lbK-kmxv) (тривалість — 26 хв).

Про пам’ятник. Пам’ятник, присвячений повстанню у Варшавському гетто, був запроєктований Натаном Рапапортом і відкритий у п’яту річницю повстання — 19 квітня 1948 року. Пам’ятник складається з двох частин. На одній із них зображено героїзм повстанців у Варшавському гетто. Про це розповідав очевидець подій, Сол Розенберг. Друга частина пам’ятника показує страждання мирних жителів, ув’язнених у гетто й депортованих до табору смерті в Треблінці, де майже всі вони загинули. Трагедію тих, хто чекав на потяги смерті, описала Аліна Марголіс-Едельман.

Необхідні матеріали

  • Фотографії обох сторін Пам’ятника героям Варшавського гетто (див. Додаток). Кількість примірників слід розрахувати відповідно до кількості учасників.
  • Проектор та екран або великий телеекран для показу коротких відеороликів.
  • Папір, ручки.
  • Достатня кількість стільців для всіх присутніх і достатньо місця, щоб утворити велике коло для підбиття підсумків.

Автори / Авторське право

Моніка Кошинська